занюшити

ЗАНЮШИ́ТИ, шу́, ши́ш, кого, що і без прям. дод., розм.

1. Док. до нюши́ти 1.

Досі я ні разу не занюшила в повітрі хоч би найслабшого подуву алкоголю (О. Забужко).

2. перен. Док. до нюши́ти 2.

Пани занюшили небезпеку на їхні золоті вольності... (А. Чайковський).