заніжений

ЗАНІ́ЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до зані́жити.

У котрий раз я подумав, що Андрій з вигляду – нестеменний батько, те ж чисте, спокійне, відкрите обличчя, те ж високе чоло, чепурні вуса, одначе вдачі – не батькової, заніжений одмалку, трохи лінькуватий (Ю. Мушкетик).