заніжувати

ЗАНІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм.

Те саме, що зні́жувати.

Батькові здалося, що Полуботок знову надто заніжує мене (Ю. Мушкетик);

Вона була скупувата чомусь на материнську ласку. Соромилась? Ні, зовсім не так. Змалку заніжити, мабуть, боялась (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me