заніжувати
ЗАНІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм.
Те саме, що зні́жувати.
Батькові здалося, що Полуботок знову надто заніжує мене (Ю. Мушкетик);
Вона була скупувата чомусь на материнську ласку. Соромилась? Ні, зовсім не так. Змалку заніжити, мабуть, боялась (Микита Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me