заобертати

ЗАОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

Почати обертати (у 1, 2 знач.).

Вчитель заобертав ручку програвача, і залунала пісня (із журн.);

Тут [у місті] їх швидко заобертала житейська суєта, дрiбнi мороки, поспiх і смикання (В. Яворівський).