заосеніти

ЗАОСЕНІ́ТИ, і́є, док.

1. безос., розм. Почати осеніти (у 1 знач.).

Надворі заосеніло (В. Канівець).

2. Док. до осені́ти 2.

Заосеніло над балкою листя, .. що дрібним золотолистом від неба до мілководдя засвічує шляхи в розлуку (Є. Пашковський).