запанікувати
ЗАПАНІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
Почати панікувати.
Він ніколи не бачив довкола себе такого знавіснілого моря і, мабуть, тому так швидко і легко запанікував (П. Загребельний);
Гуллівера не треба попереджати. Запанікує, почне тікати з міста (А. Кокотюха).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запанікувати — запанікува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запанікувати — -ую, -уєш, док. Почати панікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови