запаралелювати

ЗАПАРАЛЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПАРАЛЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що.

1. спец. Паралельно встановлювати, під'єднувати (про електричний прилад, механізм).

Зелений світлодіод за бажанням інженера можна запаралелити із замком (з наук.-техн. літ.).

2. перен., розм. Об'єднувати що-небудь, виконувати, використовувати і т. ін. паралельно.

Науковим інституціям необхідно не запаралелювати своїх зусиль із політиками, політологами й політиканами, а різко змінити вектор дискурсів (з наук. літ.);

– Ми знайшли низку рішень, які дозволяють нам прискорити проектування, запаралелити деякі процеси (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запаралелювати — запарале́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запаралелювати — див. запаралелити. Великий тлумачний словник сучасної мови