запарафувати
ЗАПАРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, дипл.
Док. до парафува́ти.
Працівник, який запарафував (підтвердив) договір, несе повну відповідальність за правильність тексту, у тому числі й правильність його перекладу іноземною мовою (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me