запарубкувати

ЗАПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. Почати парубкувати.

Підросли сестри, треба було віддавати і їх заміж. Запарубкували менші брати Андрій і Гриць... (Ю. Хорунжий).

2. Те саме, що запарубкува́тися.

Лейба щось довго запарубкував (І. Сенченко);

Її крутий стан вабив та полохав Матвіїв зір, запарубкувавши допізна, всією нерозтраченою чоловічою невгамовною силою линув до дружини, чим аж набридав їй (Ю. Мушкетик).