заплодоносити

ЗАПЛОДОНО́СИТИ, ить, док.

Почати плодоносити.

Наступного року яблуні мають заплодоносити на повну силу (із журн.);

– Яка мета цієї нової програми? – На мою думку, сама назва “Зав'язь” є доволі символічною. Те, що зав'яжеться, обов'язково має заплодоносити (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me