заповітрювати

ЗАПОВІ́ТРЮВАТИ, ює, недок., ЗАПОВІ́ТРИТИ, ить, док., що, діал.

Наповнювати смородом, поганим повітрям.

Підвечір пригадали собі, що ялівку треба закопати, бо заповітрить подвір'я (Б. Лепкий).