1. Словник української мови у 20 томах

запора

ЗАПО́РА, и, ж., рідко.

Запір.

Грякнула суха запора, заскавучали дерев'яні завіси дверей (І. Нижник);

Чомусь у цій кімнаті не було запори (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запора — Завада, перешкода [II] Словник з творів Івана Франка
  2. запора — Запо́ра, -ри ж. Запоръ. Словник української мови Грінченка