запроторення
ЗАПРОТО́РЕННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. запрото́рити.
Вони .. закинули свойому [своєму] власнику грабіж, лихву, убивство під різками закупа і запроторення в раби за довг безлічі вільних оселян (К. Гриневичева);
Булавне швидко залюдніло, різанина після Мазепиних змагань щасливо обминула його, – якщо не брати до уваги урочистого четвертування на площі перед магістратом бурмистра і міського полковника .. та запроторення до Сибіру мешканців, звинувачених у мазепинстві Таємною канцелярією (Д. Білий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me