запрошувальний
ЗАПРО́ШУВАЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до запрошування.
Чарівник зробив церемонний запрошувальний жест, і я пішов за ним у будиночок (В. Нестайко);
Запрошувальний етикет рекомендує вкладати схему проїзду до місця проведення заходу із вказівкою можливих місць для паркування (із журн.);
// Який містить запрошування.
На сьогодні звичайними запрошувальними листівками нікого не здивуєш. Кожній весільній парі хочеться, аби їхні листівки були оригінальними (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрошувальний — -а, -е. Який призначений для запрошування; який когось запрошує кудись, для чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запрошувальний — запро́шувальний прикметник Орфографічний словник української мови