запізнено

ЗАПІ́ЗНЕНО, присл.

Із запізненням.

– Тату, коли вам треба буде писати до мене, то листів не пишіть. Вони не доходять... Доходять, хоч і запізнено, тільки телєграми [телеграми]... (Т. Осьмачка);

Коцюбинський намагається не думати про те, що ця зворушлива увага і широке визнання обминали його, коли він був дужим, квітучим, і прийшли запізнено, до його ліжка (Л. Смілянський).