зарабувати

ЗАРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що, діал.

Док. до рабува́ти 1.

Тихо, тихо, дитиночко, Онде летить соколочко. Та як він твій плач учує, Зараз тебе зарабує (з народної пісні);

– Що мужики на хліб зароблять, то циган або заробить на ковальстві, або заворожить, або вкраде, або таки серед опівночі на розхідній дорозі зарабує (Л. Мартович).