зарачкувати

ЗАРАЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Почати рачкувати.

Чепіжний зарачкував вліво, потім управо, вовк дихав йому на шапку (М. Вінграновський);

Абрахам Лі ударив мене в ліве плече ногою, .. і я заорав обличчям у сніг .. І ми знов зарачкували на оранжеве сонце проти вітру, по снігу (О. Ульяненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарачкувати — зарачкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зарачкувати — Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Полѣзть на четверенькахъ. Словник української мови Грінченка