зарощувати
ЗАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що.
1. Покривати яку-небудь поверхню (про рослини, волосся).
Деревоподібна карагана здатна досить швидко зарощувати різні ділянки земної поверхні (з наук.-попул. літ.);
Заростити голену голову.
2. розм. Загоювати (рани, виразки і т. ін.).
Деревні породи здатні зарощувати рани, оскільки виділяють фітонциди, небезпечні для шкідливих мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.);
У лікарні зарощував рану від кулі в плечі кіннотник (із журн.).
3. спец. Поступово покриваючи щось, нарощувати (у 2 знач.).
Створений нанореактор дає можливість зарощувати пори конструкційних матеріалів наночастинками (з наук.-техн. літ.);
Запропонований ученими-хіміками матеріал здатний самостійно зарощувати тріщини у своїй товщі під впливом ультрафіолетового випромінювання (із журн.).
Значення в інших словниках
- зарощувати — заро́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови