зарощувати

ЗАРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що.

1. Покривати яку-небудь поверхню (про рослини, волосся).

Деревоподібна карагана здатна досить швидко зарощувати різні ділянки земної поверхні (з наук.-попул. літ.);

Заростити голену голову.

2. розм. Загоювати (рани, виразки і т. ін.).

Деревні породи здатні зарощувати рани, оскільки виділяють фітонциди, небезпечні для шкідливих мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.);

У лікарні зарощував рану від кулі в плечі кіннотник (із журн.).

3. спец. Поступово покриваючи щось, нарощувати (у 2 знач.).

Створений нанореактор дає можливість зарощувати пори конструкційних матеріалів наночастинками (з наук.-техн. літ.);

Запропонований ученими-хіміками матеріал здатний самостійно зарощувати тріщини у своїй товщі під впливом ультрафіолетового випромінювання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарощувати — заро́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови