засадничо
ЗАСАДНИ́ЧО, присл., книжн.
Відповідно до засади, засад (див. заса́да²); принципово, у принципі.
Треба пам'ятати, що засадничо немає безоглядної, незалежної вартості літературних жанрів, цебто один жанр самий собою ще не вартісніший від іншого (Б.-І. Антонич);
Чоловік засадничо .. знає, що в житті трапляється і таке, коли якась подія означає одне, а трохи згодом – друге (Е. Андієвська);
Теоретична економія (засадничо й первісно – керування господарством) за періодом зародження така ж стародавня наука, як і філософія господарства (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засадничо — Засадни́чо. Принципово. Клюб буде засадничо голосувати за удержавленєм желізниць, тому що уважає за користне для публики, як желізниці находять ся в державнім заряді (Б., 1909, 56, 1) // пол. zasadniczo — принципово. Українська літературна мова на Буковині
- засадничо — засадни́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- засадничо — засадни́чо суттєво, істотно; загалом, у принципі (ст): Засадничо кольор не міняється, але обидві пані задоволені і запевняють одна одну, що тепер буде чудово і лисів на стелі не буде видно (Тарнавський З.); Це засадничо були всі видатки, так сказати, персональні пана Юрія (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт