засвердлювати

ЗАСВЕ́РДЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСВЕРДЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., техн.

1. що. Робити отвір у чомусь свердлом, дрилем; свердлити (у 1 знач.).

У деталях з низьковуглецевої сталі тріщини можна не засвердлювати (з наук.-техн. літ.);

У виробництві металопластикових конструкцій засвердлюють малі отвори розміром до 6 мм (із журн.);

Рекомендується попередньо засвердлити місця кріплень верхньої перемички (з навч. літ.).

2. тільки док. Почати свердлити (у 1 знач.).

Майстер розмітив стелю і засвердлив, випилюючи отвори там, де потрібно (з газ.);

* Образно. – “Книга історій” має писатися на славу монастиря і для людської пам'яті. – А чому подумав, – засвердлило знову пильне око, – що Софроній писав у неславу монастиря? (Валерій Шевчук).