засвідчувальний

ЗАСВІ́ДЧУВАЛЬНИЙ, а, е.

Який засвідчує щось; признач. для засвідчування чого-небудь.

Відповідно до правил ведення нотаріального діловодства всі аркуші у справі, крім аркушів засвідчувального напису та внутрішнього опису, мають бути пронумеровані (з наук.-техн. літ.);

2009 року Національний банк України створив засвідчувальний центр, щоб засвідчувати електронні підписи в електронному документообігу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me