засвітлений

ЗАСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. до засвіти́ти 1.

Катря вийшла покірно в сіни і зараз вернулась з двома засвітленими ліхтарнями (М. Старицький).

2. Який засвітився (у 1, 2 знач.).

Рух увесь зосередився зараз тільки в рубінових засвітлених мигавках-маячках, що до моторошності рівно, байдужо крутяться на поліцейських машинах (О. Гончар);

– То наша машина, що привозила боєприпаси, пішла на Вишняки, – пояснюю. Бо мені .. видно, як над ледь засвітленим пругом неба посунулася халабуда (Є. Доломан).