засвічення

ЗАСВІ́ЧЕННЯ¹, я, с.

Дія за знач. засвіти́ти¹ 1–4 і засвіти́тися¹.

На осінньому вітрі так одразу свічку не засвітиш, часом для засвічення треба віддати ціле життя (Р. Федорів);

Завершувалися останні приготування до засвічення новорічної ялинки (з газ.);

Відкриття монастиря – це засвічення ще одного вогника православ'я, ще одного світильника, який горітиме для Всевишнього (з рел.-церк. літ.).

ЗАСВІ́ЧЕННЯ², я, с., фот.

Дія і стан за знач. засвіти́ти² і засвіти́тися².

Явище Сабатьє – фотографічний ефект, який полягає в утворенні частково, а інколи й повністю оберненого (позитивного) зображення на світлочутливому шарі, якщо після знімання і неповного проявлення піддати шар рівномірному засвіченню по всій площі, а після цього остаточно його проявити (з наук. літ.);

Відблиски й засвічення негативно впливають на якість фотознімків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвічення — -я, с. Дія за знач. засвітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвічення — засві́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови