заскладний

ЗАСКЛАДНИ́Й, а́, е́.

Складніший, ніж звичайно або потрібно; надто складний (у 2–4 знач.).

– Марципани? – Одна казкова їжа, яку готовлять з молока райських птахів і ще з якихсь небесних мадригалів. – Заскладний рецепт (У. Самчук);

Відомий ювелір Микола Кузьмич відновив і вдосконалив техніку перегородчастої емалі XII століття, яка є унікальною та заскладною водночас (з газ.);

Чіпка Варениченко є заскладною, навіть суперечливою натурою: в його душі прагнення щастя та любові тісно переплітаються з егоїзмом та надзвичайною жорстокістю (з наук.-попул. літ.);

[Віра:] Коли про щось забагато думати... [Станіслав:] То людина стає нездатна дурити себе й інших. [Віра:] Не знаю. Це для мене заскладні матерії (Валерій Шевчук);

Окремі теми пропонованого підручника, можливо, будуть дещо заскладними для учнів ліцею (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me