заслабкий
ЗАСЛАБКИ́Й, а́, е́.
Слабкіший, ніж звичайно або потрібно; надто слабкий.
Рука була ще заслабка: не міг зробити більш як триста помахів (І. Білик);
Це перше повстання проти гнобителів. Козацтво ще заслабке, щоб з такою силою мірятися (А. Чайковський);
– Ти ним [футболом] цікавився? – Це заслабке слово. Але почалося все приблизно з моменту, коли телевізор з'явився і в нашій хаті (Ю. Андрухович);
Заплановане не зреалізувалося на практиці насамперед через те, що заслабкою була літературна практика після смерті М. Шашкевича (з наук. літ.);
Леся сподівалася, що міцний чай допоможе їй побадьорішати, але відвар виявився заслабким (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me