заслабо
ЗАСЛА́БО.
Присл. до заслаби́й.
Коли ж керманич неуважно їхав або заслабо кермував.., тоді бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори (І. Нечуй-Левицький);
Прийшлося й самому взяти скрипку.., бо віолін [віоліна] заслабо дзвенів (Б. Лепкий);
Після хвороби голос Марічки звучав заслабо: вона говорила майже пошепки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me