засліпленість

ЗАСЛІ́ПЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. заслі́плений.

Дибаючи у раптовій своїй засліпленості, Сивоок наштовхнувся на якогось чоловіка і став, з ніяковим посміхом проводячи по очах долонею (П. Загребельний);

Вона засліплена ним [Богданом] і щаслива цією засліпленістю, цією безмежною відданістю йому (О. Гончар);

До засліпленості героїні твору власними уявленнями про добро і зло додається ще й егоцентризм (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засліпленість — заслі́пленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. засліпленість — -ності, ж. Стан за знач. засліплений. Великий тлумачний словник сучасної мови