засмажування

ЗАСМА́ЖУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. засма́жувати.

Засмажування на рожні цілих вепрів і зубрів із сивої античності й аж до середини XVIII століття було однаково поширене як на Сході, так і в Західній Європі (з наук. літ.);

В українській кухні сало також використовують для засмажування чи затовкування рідких страв: борщів, капусняків, юшок (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмажування — засма́жування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. засмажування — -я, с. Дія за знач. засмажувати. Великий тлумачний словник сучасної мови