засмикано

ЗАСМИ́КАНО, розм.

Присл. до засми́каний 2.

За ворітьми він урочисто вручив мотузка Юркові, і коза, зрозумівши нарешті, що справа йде про пастовень, збентежено й засмикано повела Юрка просто до лісу (М. Івченко);

– Можна вас на хвилину? – звернулася до неї Дображанська. Дівчина нервово та якось засмикано кивнула і підійшла (із журн.).