засновуваний
ЗАСНО́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до засно́вувати¹.
Грабунок пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний);
// засно́вувано, безос. пред.
Разом з християнством появилися на Україні перші школи.. Школи засновувано лише при єпископських кафедрах та при великих церквах (з наук.-попул. літ.);
Київську академію дуже цінено [ціновано] і на взірець її засновувано вищі школи по иньших [інших] місцях (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засновуваний — засно́вуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засновуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засновувати. Великий тлумачний словник сучасної мови