засріблювати
ЗАСРІ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСРІБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш; мн. засрібля́ть; док.
1. що. Надавати чому-небудь кольору і блиску срібла (у 1 знач.) (про іній, світло місяця і т. ін.); сріблити (у 2 знач.).
Радів Корній, дивлячись на сходи озимої пшениці, які вже почала засріблювати перша паморозь (із журн.);
Другого дня, коли Блакитне Світило засріблило білосніжні верхів'я гірських велетнів, корабель був готовий до вильоту (О. Бердник).
2. кого, що, перен. Робити сивим; сріблити (у 3 знач.).
Туга за давно втраченими молодістю та щастям поступово засріблює скроні артистки, не дає спокою її серцю (із журн.);
Микола ледь пізнав давнього товариша: роки залишили свій слід на Івановому обличчі, засріблили його волосся (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me