застережник

ЗАСТЕРЕ́ЖНИК, а, ч.

Той (те), хто (що) застерігає від чого-небудь небезпечного, небажаного або запобігає його появі.

А що як їм справді потрібне його життя? Раптом вони з'являться з-за отієї соснини, як і повідомляв застережник? (Ю. Яновський);

У складних економічних умовах роль бухгалтера як застережника банкрутства невпинно зростає (з навч. літ.);

* Образно. – Перший застережник від корупції – це розмежування влади і бізнесу, – наголошував політик (із журн.).