1. Словник української мови у 20 томах

заструпитися

ЗАСТРУПИ́ТИСЯ, и́ться; мн. заструпля́ться; док., розм.

Те саме, що заструпі́ти.

Рана заструпилася по шиї, але якихось загрозливих змін Марія не помітила (Іван Ле);

Закотив [Мадяр] рукави, поміг Василькові пополоскати рану .. – О, видиш .. Воно ладно заструпиться, присохне і навіть знаку не буде (І. Керницький);

* Образно. На будинку Корнякта лежали смуги хворобливостi. Вiн потускнiв, заструпився пучками моху, од виразок рябiли колони й гiрлянди над аркою (Р. Андріяшик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заструпитися — заструпи́тися дієслово доконаного виду заструпіти розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. заструпитися — -иться; мн. заструпляться; док., розм., рідко. Те саме, що заструпіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заструпитися — ЗАСТРУПИ́ТИСЯ, и́ться; мн. заструпля́ться; док., розм., рідко. Те саме, що заструпі́ти. Рана заструпилася по шиї, але якихось загрозливих змін Марія не помітила (Ле, Клен. лист, 1960, 35). Словник української мови в 11 томах
  4. заструпитися — Заструпи́тися см. заструплюватися. Словник української мови Грінченка