затамування

ЗАТАМУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. затамува́ти і стан за знач. затамува́тися.

Широко використовували на Січі продукти бджільництва для затамування сильного кашлю (з наук.-попул. літ.);

Антидепресанти в лікуванні є неефективними, оскільки затамування депресії не означає її подолання (із журн.);

Традиційна медицина поки що не виявила причину гикавки; не допомогли дівчині й так звані бабусині методи – затамування подиху і пиття води (з газ.);

Естетичні емоції суб'єкта, на думку дослідників, спричиняють затамування попередніх переживань і перспективне налаштування на майбутнє (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me