затормошений
ЗАТОРМО́ШЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. до затормоси́ти.
Чоловік, затормошений переляканим сусідом, умить прокинувся (із журн.).
2. у знач. прикм., перен. Позбавлений жвавості, з уповільненою реакцією.
Затормошені, заклопотані люди мало здатні думати й розмірковувати про істини великі й вічні (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затормошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затормошити. || перен. Позбавлений жвавості, із уповільненою реакцією. Великий тлумачний словник сучасної мови