затрачення
ЗАТРА́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. затра́тити.
Воздвиженський із роману І. Нечуя-Левицького “Хмари” певен, що росіянин на поневоленій Україні й без надмірного затрачення зусиль створить собі блискучу кар'єру (з наук. літ.);
Декламаціями про права свого “я”, про бажання “вижитися і нажитися” ти дійдеш тільки .. до затоплення і повного затрачення всього того, що могло би дати твоїй душі хоч крихітку людської подоби (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me