затріснути
ЗАТРІ́СНУТИ, ну, неш, док., що, діал.
Різко зачинити (двері, вікно і т. ін.).
Кожний скочив до своєї скрині, затріснув віко за собою і – нічичирк! (Б. Лепкий);
Марта перебігла до своєї спальні напроти і голосно затріснула за собою двері (У. Самчук);
Старий скинув шапку, сторож влив йому якоїсь бовтанки і затріснув віконце (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me