затутукати

ЗАТУТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

Почати тутукати.

Меншеньких забирав [Кузьма], скільки могло влізти, в машину, .. і під крики: “Затутукайте, дядьку!” – рушали до хутора (Остап Вишня);

// безос.

Він так і не дав Іванові Кириловичу обмовитися хоч словом, у трубці затутукало (В. Дрозд).