затьма
ЗА́ТЬМА, и, ж., діал.
Затемнення.
– Що це? Що це? – почулося кругом. – Сонячна затьма, – сказав Ігор, заспокоюючи. – Поганий знак, князю! Вертаймося! (Б. Лепкий);
Коли Джалапіту примусили якось уранці робити гімнастику, а йому було незручно відмовитися, .. сталася затьма сонця (Е. Андієвська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me