1. Словник української мови у 20 томах

затяг

ЗАТЯ́Г, у, ч., заст.

Навербований військовий загін.

Ой, де ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні, водячи затяги (з народної пісні);

– Можна уявити, як затяги поперелякувалися! У мене кілька тисяч добірного війська, гармати, а в них – один мушкет на трьох лотрів (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затяг — за́тяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. затяг — -у, ч., іст. Військовий загін із найманців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затяг — Завербований загін війська Словник застарілих та маловживаних слів
  4. затяг — Затя́г, -гу м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! н. п. Словник української мови Грінченка