захопливість
ЗАХО́ПЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. захо́пливий.
Прозаїки-сюжетники схилялися до захопливості і навіть таємничості, до виразної динамічності подій, віддавали перевагу пригодництву, авантюрним мотивам, а не психологічному аналізу (з наук. літ.);
Багатогранність і захопливість цієї екскурсії не залишить байдужим навіть найвибагливішого мандрівника (з мови реклами);
Мазепа відзначався пристрасністю і захопливістю, мав ряд талантів і достоїнств, умів грати на бандурі, цікавився мистецтвом, колекціонував зброю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захопливість — захо́пливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- захопливість — -вості, ж. Абстр. ім. до захопливий. Великий тлумачний словник сучасної мови