західняки
ЗАХІДНЯКИ́, і́в, мн. (одн. західня́к, а́, ч.; західня́чка, и, ж.), розм.
Жителі західних областей України; протилежне східняки.
Побачив я хуторок у полі, ладненький такий хуторок: хата на дві половини, із сінцями, хліви, скирточка соломи торішньої, дощаті козирки для сіна, на палях, як це у західняків прийнято (В. Дрозд);
Він був сиротою, батьків пожерла війна. Жив із бабцею, мав ще, як кажуть західняки, вуйка, себто рідного батькового брата (С. Процюк);
– Я бачу Україну єдиною державою, без поділу на східняків і західняків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me