західняки

ЗАХІДНЯКИ́, і́в, мн. (одн. західня́к, а́, ч.; західня́чка, и, ж.), розм.

Жителі західних областей України; протилежне східняки.

Побачив я хуторок у полі, ладненький такий хуторок: хата на дві половини, із сінцями, хліви, скирточка соломи торішньої, дощаті козирки для сіна, на палях, як це у західняків прийнято (В. Дрозд);

Він був сиротою, батьків пожерла війна. Жив із бабцею, мав ще, як кажуть західняки, вуйка, себто рідного батькового брата (С. Процюк);

– Я бачу Україну єдиною державою, без поділу на східняків і західняків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me