заціпеніло

ЗАЦІПЕНІ́ЛО.

Присл. до заціпені́лий.

Доктор Рудольф заціпеніло мовчить, і на щоках у нього люто видушуються дві ґулі (В. Винниченко);

Він зіскочив з трамвайних приступок і, поки трамвай не зник за рогом вулиці, заціпеніло дивився йому вслід (Б. Антоненко-Давидович);

А вона й далі стояла заціпеніло, замкнута в собі, мов кам'яний вінок (П. Загребельний).