зачвиркати
ЗАЧВИ́РКАТИ, аю, аєш, док.
Почати чвиркати.
По каві він закурив люльку і зачвиркав крізь зуби на землю (із журн.);
Під ногами зачвиркала вода, починалися мочарі... (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачвиркати — зачви́ркати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зачвиркати — Зачви́ркати, -каю, -єш гл. Забрызгать, заплевать. Словник української мови Грінченка