зачинальник
ЗАЧИНА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Той, хто починає що-небудь.
У колядницькому обряді є ознаки глибокої давнини: гуртова вокально-сценічна гра з музикою і танцем, з водінням кози, з переодяганням, обиранням “берези”-зачинальника, міхоноші-скарбника для збирання дарунків (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зачинальник — зачина́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови