зачинальник

ЗАЧИНА́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто починає що-небудь.

У колядницькому обряді є ознаки глибокої давнини: гуртова вокально-сценічна гра з музикою і танцем, з водінням кози, з переодяганням, обиранням “берези”-зачинальника, міхоноші-скарбника для збирання дарунків (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачинальник — зачина́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови