зачитування

ЗАЧИ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. зачи́тувати 1–3 і зачи́туватися 1–3.

Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює присягу своїм підписом (з мови документів);

Прокурор пояснив, що зачитування стенограми можливе лише на наступній стадії судового розгляду (із журн.);

Навчання в школі-інтернаті, відвідування студії образотворчого мистецтва, потрясіння від відкриття поезії Євгена Плужника, зачитування поезією молодих тоді Ліни Костенко та Дмитра Павличка, Івана Драча та Миколи Вінграновського, Бориса Нечерди та Петра Скунця (І. Дзюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me