зачмелено

ЗАЧМЕ́ЛЕНО, розм.

Присл. до зачме́лений.

Добряче випивши, дід зачмелено дивився на сусіда, намагався щось відповісти, та задерев'янілий язик його не слухався (з газ.);

Птах, уп'явшись кігтями в гойдалку, зачмелено хитав головою, та, впізнавши господаря, затріпотів крилами, застриг золотистим хвостом (із журн.).