зачудованість

ЗАЧУДО́ВАНІСТЬ, ності, ж., розм.

Стан за знач. зачудо́ваний 2.

У прислів'ях відбилася любов до рідного краю, зачудованість його горами й долинами, а також морським безмежжям (з навч. літ.);

Життя в горах формує в людині здорову та виважену життєву позицію, просте й гармонійне розуміння світу, поетичність душі й зачудованість природою (з газ.).