зашахувати

ЗАШАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. кого, шах. Повторними оголошеннями шаху змусити суперника здати партію.

Зухвалий початківець зашахував досвідченого суперника, що грав білими (із журн.).

2. кого, що, перен. Наполегливими наступальними діями завести суперника у безвихідь, звести нанівець його досягнення.

Уряд австрійський велико боявся польського руху в Галичині і, щоб зашахувати той рух, видав вищенаведений патент (І. Франко);

Один Данилів полк зашахував Судислава, решта війська облягла угорського королевича (з навч. літ.);

Хлопці скочили миттю й зашахували ворога так, що він не міг рушитися ні назад, ні вперед (з газ.).