зашироко
ЗАШИ́РОКО.
Присл. до заширо́кий.
Скельця в окулярах були посаджені зашироко, тому обличчя секретарки здавалося ще круглішим (із журн.);
// у знач. пред.
Піджак дуже личив нареченому, лише у плечах було трохи зашироко (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me