зашироко

ЗАШИ́РОКО.

Присл. до заширо́кий.

Скельця в окулярах були посаджені зашироко, тому обличчя секретарки здавалося ще круглішим (із журн.);

// у знач. пред.

Піджак дуже личив нареченому, лише у плечах було трохи зашироко (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me